Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пооповіщати

Пооповіщати, -ща́ю, -єш, гл. Извѣстить (многихъ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 318.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПООПОВІЩАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПООПОВІЩАТИ"
Брестися, -деться, гл. безл. Взбредать. Що на яву бредеться, то і во сні верзеться. Ном. № 11348.
Виникання, -ня, с. Возникновеніе, появленіе; слѣдствіе.
Вуточка, -ки, ж. 1) Ум. отъ вутка. 2) Родъ хороводной игры. Грин. ІІІ. 111.
Наголо́вач, -ча, м. Оглавль (у узды).
Пекарка, -ки, ж. Пекарка, булочница.
Підпрясти Cм. підпрядати.
Полякати, -ка́ю, -єш, гл. Напугать, попугать. Усіх полякав своїм криком. Полякай його трохи, щоб не ходив сюди.
Себелюбець, -бця, м. Себялюбецъ, эгоистъ. МВ. ІІІ. 103.
Туж нар. 1) Слѣдомъ. А собака туж за ним. Шейк. 2) Вотъ-вотъ. Аж тут і на дворі туж-туж уже світає. Г. Арт. (О. 1861. III. 84).
Шєва, -ви, ж. = щавель, Rumex crispus. Желех. Шух. І. 22.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПООПОВІЩАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.