Відлаюватися, -ююся, -єшся, сов. в. відлаятися, -лаюся, -єшся, гл. Отругиваться, отбраниваться, отвѣчать бранью на брань, а въ сов. в. кончить, прекратить брань. Лають, сквернять його московщиною, — він мовчить, не відлаюється,
Ді́я, ді́ї, ж. 1) Дѣйствіе, дѣяніе. 2) Актъ, дѣйствіе (въ драматическомъ сочиненіи).
Днеда́вній, -я, -є. Очень давній. І вдвох тихенько заспівать ту думу сумнюю днедавню про лицаря того гетьмана, що на огні ляхи спекли.
Лежа́ти, -жу, -жи́ш, гл. 1) Лежать. Боже поможи, а сам не лежи. легенько лежати. (Благожеланіе покойнику). 2) Болѣть. Теща Симонова лежала в пропасниці. Дай, Боже, з який час лежати, а не нагло помірати. Кріпко лежали в піст, а ні одна не вмерла, всі повичунювали. лежати на смертній постелі. Умирать. 3) лежати в обозі. Стоять въ лагерѣ. Годі, годі, козаченьки, в обозі лежати, ой ходімо під Гусятин жиди рабувати.
Наганьби́ти, -блю́, -би́ш, гл. Обругать, осрамить.
Насуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. насунутися, -нуся, -нешся, гл.
1) Надвигаться, надвинуться.
2) Появляться, появиться во множествѣ. Насунулось лиха до бісового батька.
Піснота, -ти, ж. Все постное.
Присилити Cм. присиляти.
Розбурхатися, -хаюся, -єшся, гл. Разбушеваться.
Узнавати, -наю, -єш, сов. в. узнати, -наю, -єш, гл. Узнавать, узнать. А дід та баба взнали, що лисичка яблучка їла.
