Бунтівник и бунтовник, -ка, м. Бунтовщикъ. Лихі бунтівники, перевертні щоденні.
Віпса, -си, ж. Окалъ, окалина, огарина. То був коваль такий мудрий, що взявся леміші чоловікові кувать, та багато заліза у віпсу повернув, перепалив.
Дужка, -ки, ж.
1) Ум. отъ дуга.
2) Ушко у сосуда.
3) У ведра, лагунки: веревка или металлическій пруть, которымъ соединены его уши.
4) У корзины — ручка, соединяющая ея бека.
5) Анат. ключица.
6) напитися по дужку. Напиться вволю, до невозможности еще пить. Я сам, напившися по дужку, гукнув.... Ум. дужечка. Ой я в броду воду беру, вода не береться; яворовий коромисел у дужечку гнеться.
Заміта́вка, -ки, ж. 1) Съ удар. на предпосл. слогѣ. Половая щетка. 2) Лопата для горящихъ углей.
Капота, -ти, ж. Верхнее одѣяніе. У галиц. мѣщанъ, — мужское: суконная верхняя одежда длинѣе и просторнѣе жупана. У это — женская одежда: Були в дульєтах і капотах, були всі грішні жіночки.
Манту́лки, -ків, м. мн. Лакомства, сласти, также баранки, булки, привозимые съ ярмарки и пр. Було оце на ярмарку та купила дітям мантулків. Иногда употребляется въ значеніи: разнообразный, неоднородный товаръ, преимущественно мелкій. Показує на суздальців, що зайняли (на ярмарку) ряд з образами, ложками, поясами і иншими мантулками. Крамарь з усякими мантулками, склада усе, що лучиться купити по вигоді: вощину, старі чоботи, віск, муку, пір'я, щетину, полотна.
Накра́сти, -кра́ду, -деш, гл. Наворовать. Хотів груш накрасти.
Нурець, -рця́ м.? Животи.
Перемеженитися, -ниться, гл. безл. Пройти, окончиться къ добру, обойтись. Люде думали, що воно так і перемежениться, бо наче все вщухло.
Рубати, -ба́ю, -єш, гл.
1) Рубить. Було б не рубати зеленої вишні. В лісі дрова рубають, а до села тріски падають. Поперед війська да січуть рубають. рубати в пень. Истреблять (врага) до послѣдняго человѣка.
