Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дударь

Дуда́рь, -ря́, м. 1) Мастеръ, дѣлающій дудки. 2) Играющій на свирѣли. 3) Родъ хороводной игры. Ив. 70. Ум. дуда́рик, дуда́рчик, дуда́ренько. Заграй мені, дударику, на дуду, тепер же я своє горе забуду. Чуб. V. 1110. Доньку видала за дударчика. Гол. ІІІ. 463. Ой сину, мій дудареньку, ти ж було селом ідеш, ти було в дуду граєш. Чуб. V. 1143.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 453.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДАРЬ"
Відшукування, -ня, с. Отыскиваніе. Ном., стр. II.
Го́ня, -ні, ж. Тоже, что и го́ни (Cм.) и употребляется преимущественно именно въ указанной формѣ мн. ч. За гоню блоху б'є, а під носом ведмідь реве. Ном. № 6615.
До́ленька, до́лечка, -ки, ж. Ум. отъ до́ля.
Ду́бонька, -ки, ж. = дубочка.
Дьор, -ру, м. Въ выраженіи: дьо́ру да́ти. Удрать. Кв.
Паровина 2, -ни, ж. Поле, выоранное на паръ. Н. Вол. у. Cм. паренина, парениця. Ум. парови́нка. Унадився чорний веперь паровинку рити. Гол. IV. 506.
Переслідувати, -дую, -єш, гл. Преслѣдовать. (Ірод) переслідував дуже християн. Гн. І. 161.
Підвечірок, -рку, м. Закуска предъ ужиномъ.  
Порозцвірінькуватися, -куємося, -єтеся, гл. О воробьяхъ: раскричаться.
Упогонити, -ню, -ниш, гл. Умѣть, быть въ силѣ погонять воловъ, запряженныхъ въ плугѣ, и управлять ими. Я оціх волів сам упогонив, а хлопець не впогоне. Волч. у. (Лобод.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУДАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.