Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дурниця

Дурни́ця, -ці, ж. 1) Пустяки, вздоръ. Він дума, що дурниця се. Се дурниця, що мара сниться, а перехрестись та певно й спи. Ном. № 5155. А чоловік дивиться на жидівську щирість, що вони так просять, укинув тії дурниці у голову, про усе забувся, сидить собі та мед горілку попиває. Рудч. Ск. II. 130. 2) Глупый или нехорошій поступокъ. Не хапайсь дурниці, — не будеш сидів у темниці. Ном. № 7068. Чоловіка вік любила, не неслась в дурницю. Мкр. Н. 35. Ой Грицю, Грицю, Грицю, не вдавайся у дурницю, бо дурниця тебе зрадить, що й матінка не порадить. Чуб. V. 1118. 3) Даровщинка. дурни́цею, дурни́чками, на дурни́цю. На даровщинку, даромъ. Що перш дурницею доставалось, то тепер або випросити треба, або купити. Котл. Н. П. 348. Йому б усе дурничками. Ном. № 4632. Ізвик на дурницю. Ном. № 4631. 4) Раст. Vaccinium Myrtillus. ЗЮЗО. І. 740. Ум. дурни́чка. дурни́чки (какъ нарѣчіе). 1. Попусту, безъ дѣла. Наймити вештались у дворі, одникували од роботи, все длялись дурнички, а воли дурнички, стояли в загороді. Левиц. ПЙО. II. 221. 2. Даромъ. Наїдяться, нап'ються дурнички. КС. 1883. XІ. 505.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 457.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУРНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУРНИЦЯ"
Занехлю́ювати, -хлю́юю, -єш, сов. в. занехлю́їти, -лю́ю, -єш, гл. Загрязнять, загрязнить, привести въ неряшливый, нечистый видъ. К. Кр. 24. Добра хазяйка, — так занехлюїла хату, що сміття по коліна!
Кошт, -ту, м. 1) Расходъ, издержки. Хитро, мудро та невеликим коштом. Ном. № 3716. 2) Иждивеніе, средства. Поробивши власним коштом човни. К. ЧР. 234. Хрест я вже своїм коштом ставлю. Св. Л. 311.
Лемі́шка, -ки, ж. 1) Родъ кушанья изъ муки, саламата. Галушки та лемішка, а хлібу перемішка. Ном. № 12339. Дівер з невісткою розбив горщик з лемішкою. Чуб. V. 724. 2) Мямля; мягкій и безхарактерный человѣкъ. Ум. лемішечка. Чоловіче, наварю я тобі лемішечки. Грин. II. 164.
Покоротити, -ся. Cм. покорочувати, -ся.
Похил, -лу, м. Наклонъ. Малий похил у сієї сохи. Волч. у.
Струснутися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Встряхнуться. Баринчик, баранчик, струснись. Рудч. Ск. II. 129. 2) Содрогнуться, вздрогнуть. Та піди зрубай тую билину. Перший раз рубнув — струснулася, другий раз рубнув — вона загула. Чуб. V. 707.
Суперечник, -ка, м. Спорщикъ. Суперечнику, суперечаєш, а мало знаєш. Чуб. III. 345.
Шикуватися, -куюся, -єшся, гл. Строиться въ ряды. На штурм троянці шикувались. Котл. Ен. VI. 60.
Шупортатися, -таюся, -єшся, гл. = шпортатися. Св. Л. 110. Текля коло неї.... шупорталась. Св. Л. 125.
Щедрина, -ні, ж. 1) Щедрость. 2) об. Щедрый человѣкъ. Він — щедриня: поділиться з кожним, поможе. Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУРНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.