Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дурниця

Дурни́ця, -ці, ж. 1) Пустяки, вздоръ. Він дума, що дурниця се. Се дурниця, що мара сниться, а перехрестись та певно й спи. Ном. № 5155. А чоловік дивиться на жидівську щирість, що вони так просять, укинув тії дурниці у голову, про усе забувся, сидить собі та мед горілку попиває. Рудч. Ск. II. 130. 2) Глупый или нехорошій поступокъ. Не хапайсь дурниці, — не будеш сидів у темниці. Ном. № 7068. Чоловіка вік любила, не неслась в дурницю. Мкр. Н. 35. Ой Грицю, Грицю, Грицю, не вдавайся у дурницю, бо дурниця тебе зрадить, що й матінка не порадить. Чуб. V. 1118. 3) Даровщинка. дурни́цею, дурни́чками, на дурни́цю. На даровщинку, даромъ. Що перш дурницею доставалось, то тепер або випросити треба, або купити. Котл. Н. П. 348. Йому б усе дурничками. Ном. № 4632. Ізвик на дурницю. Ном. № 4631. 4) Раст. Vaccinium Myrtillus. ЗЮЗО. І. 740. Ум. дурни́чка. дурни́чки (какъ нарѣчіе). 1. Попусту, безъ дѣла. Наймити вештались у дворі, одникували од роботи, все длялись дурнички, а воли дурнички, стояли в загороді. Левиц. ПЙО. II. 221. 2. Даромъ. Наїдяться, нап'ються дурнички. КС. 1883. XІ. 505.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 457.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУРНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУРНИЦЯ"
Бі, сокращ. біг, употребл. въ сложныхъ словахъ: помагай-бі. Помогай Богъ! спаси-бі! Спасибо! дасть-бі! Богъ дастъ. дале-бі! про-бі!
Глевтякуватий, -а, -е. 1) О хлѣбѣ = глевкий. 2) О человѣкѣ, преимущественно о дѣтяхъ: толстый и неповоротливый. Глевтякувата дитина.
Зайня́ти, -ся. Cм. займа́ти, -ся.
Куртий, -а, -е. Короткій. Вх. Зн. 30.
Лю́шенька, -ки, ж. Ум. отъ люшня́.
Мажа́ра, -ри, ж. Большой возъ.
Опарь, -рі, ж. опарь, -ря, м. 1) Незамерзающее мѣсто на болотѣ. Вас. 207. 2) Промоина, продушина во льду. Сим. 119, 147. Мнж. 187.
Стожарня, -ні, ж. = стожалля. Отам усе стожарні були, — панське сіно стояло. Зміев. у.
Цаплений, -а, -е. Сумасшедшій. Скаче з переляку, мов цаплене. Сим. № 213. Цаплений, відчепись. Черк. у. Цаплена ти голова! Маркев. 53.
Чвара, -ри, ж. 1) Гроза, буря. Козак не боїться ні хмари, ні чвари. Ном. № 763. Серед літечка зашумить-загуде не дай світа, чвара. Макс. (1849). 61. 2) Смута, ссора, драка, война. Бували й мори, й військові чвари. Макс. (1849), 53. Росказали кобзарі нам про войни і чвари. Шевч. 365. 3) Чвара, об. Надоѣдливый человѣкъ. Мнж. 194.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУРНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.