Косити, -шу́, -сиш, гл. Косить. Ой там по над яром козак сіно косить.
Кошелина, -ни, ж. = кошіль.
Напароси́ти, -рошу́, -сиш, гл. = напарусити. напарошений вітря́к. Вѣтряная мельница, на крыльяхъ которой натянуто полотно.
Отетеніти, -ні́ю, -єш, гл. = отетеріти. Побачили на ньому сорочку крадену у нас, спитали — де взяв, а він мовчить, — отетенів.
Позбіратися, -раємося, -єтеся, гл. Собраться (о многихъ). Ще не всі салдати позбірались.
Розметикувати, -ку́ю, -єш, гл. Поразмыслить.
Топтуватий, -а, -е. Плотно набитый, натоптанный. Великий дуб, та дупловатий, а малий, та топтуватий.
Трісочок, -чку, м. Щепочки и сухія вѣточки для растопки. Запалила Марусенька дрібненьким трісочком. Cм. трусок.
Тютьки нар. Въ выраж.: і не тютьки. И не догадывается, и не замѣчаетъ. Старий Кульбашний і не тютьки, що ззаду робиться.
Щадити, -джу́, -ди́ш, гл.
1) Сберегать.
2) Щадить. 1, безбожний, свого сина не щадить.
