Баляндрасник, -ка, м. Балагуръ. Що за баляндрасник отсей прудиус! — каже сміючись Сомко. — Мабуть у вас у Січі тілько й роботи, що потішать один одного вигадками.
Гайсання, -ня, с. = гасання.
Ґу́зий, -а, -е = Куций.
Ди́нище, -ща, с. Мѣсто, засѣянное дынями.
Жоно́та, -ти, ж. = жінота.
Кагал, -лу, м. 1) Кагалъ — еврейская община. Жидівські кагали, ярмарки були йому замість телеграфів. 2) Презрительно: вообще какая-нибудь община, груша, кружокъ людей. Що там ні коять по ворожих кагалах, що ні видумують, як би те життя зупинити, — воно ширше та ширше виявляється. 3) У Гулака-Артемовскаго кагалом названо общество чертей, вообще населеніе ада: В письмі стоїть (чапиш сміло): на кагал бісовський з начинкою душу й тіло одписав Твердовський. 4) Шумное, крикливое собраніе.
Кинді, -дів, мн. = кенді. Надів на ноги кинді нові і рукавиці взяв шкапові.
Кутик, -ка, м. Ум. отъ кут.
Підопасанє, -ня, с. Нижняя часть деревянныхъ стѣнъ гуцульской церкви.
Сонців, -цева, -ве Принадлежащій солнцу. Проситься знов на ніч у сонцевої матеріи.
