Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

весело

Весело нар. Весело. Тоді чоловік весело співає, як п'ятериком поганяє. Ном. № 1408. Весело не засміється, не гляне. МВ. ІІ. 20. Ум. веселенько. Як мій милий біля мене, — гулять веселенько. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 142.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕСЕЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕСЕЛО"
Божкодайло, -ла, м. = божкарь. (Галиц.). Желех.
Джо́йка, -ки, ж. Ум. отъ джоя.
Задесе́нський, -а, -е. За Десной находящійся.
Качатина, -ни, ж. Утиное мясо. Та казала собі снідання дати, снідання дати все гусятину, єї подружечки — все качатину. Чуб. III. 403.
Келтувати, -ту́ю, -єш, гл. = глитати. Вх. Зн. 24.
Ночний, -а́, -е́ Ночной.
Потаємно нар. = потаємне. Рк. Левиц. Потаїмно знов прийшла до Гиліни. Гн. І. 143.
Скамня, -ні, ж. = скамна. Він у царя в Бога сидить за скамнею. Грин. III. 3. Ум. скамни́чка. Чуб. V. 773.
Сподобити Cм. сподобляти.
Утеня, -няти, с. Утенокъ. Плавле утеня, плавле сіреє. Мет. 149.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕСЕЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.