Біяк, -ка, м.
1) Большой молотъ, служащій для пробиванія мельничныхъ каменьевъ, для раскалыванья дерева и пр. Біяком дуби в лісі то-що б'ють.
2) = бияк. Ой біяк черешневий, капиця залізна; як мя попер мужик ціпом, аж мі шкура злізла. Ум. біячок. Ув. біячисько.
Бризкина, -ни, ж. = бризка.
Бульбуки мн. Родъ растенія. Ум. бульбучки.
Заже́рти Cм. зажира́ти.
Идолопоклонство, -ва, с. Идолопоклонство.
Наскликати, -ка́ю, -єш, гл. Созвать многихъ. Гультайства силу наскликав.
Подірчавіти, -вію, -єш, гл. Покрыться дырками. Як часто сорочки перуть, то вони подірчавіють швидко. Оселя подірчавіла, — вода у хату лилася.
Примирок, -рка, м. прими́ря, -р'я, с. Перемиріе, примиреніе. Посли пославши, просить примир'я. Із бусурменським салтаном примир'є мали.
Стіб, -бу, м. Стежокъ.
Худавий, -а, -е. 1) Худоватый, довольно тощій.
2) Бѣдный.
