Збо́рчий, -чого, м. Сборщикъ податей.
Киснути, -сну, -неш, гл.
1) Киснуть. Не можно вже юшки їсти: почала киснути. Учинила вчора хліб, — кисне, кисне, та ніяк не сходе. Чи не той то хміль, хміль, що у пиві кисне? кисне, як солоний огіро́к. Постоянно плачетъ. гляне — молоко кисне. Сдѣлаетъ очень кислую физіономію.
2) Долго мокнуть. Чи ти коли пооджимаєш ті сорочки? Доки їм киснути?
3) Хандрить, киснуть, плакать. Та вже мабуть вас так Бог создав, щоб усе киснути. Часом чоловік не купить на базарі своїй жінці шматок дрантини, а вона киснутиме цілий день.
4) — у шинку. Пьянствовать часто. Стали тільки по шинках киснути.
Куріти, -рію, -рієш, гл. Быть пыльнымъ, пылить. Кропить дощик дороженьку, да щоб не куріла. Тепер не курітиме, — дощик пройшов. Знов щось куріє, тільки не туди, а відтіль ближче, ближче, пил такий збива.
Накітча́, -ча́ти, с. Обыкн. во мн. ч.: накітча́та. Ягнята вообще, а спеціально — ягнята, родившіеся поздно, послѣ подсчета приплода. Так як найдуться в шматках вівці такі ще, що котяться після щоту їх (їх бува мало), то ягнята ті звуть накітчата або цур-пеки.
Наключи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. О зернѣ: пустить ростокъ. Вже наключилося зерно.
Небіжка, -ки, ж. 1) Бѣдняжка. 2) Покойница. Ум. небіжечна, небіжченька. Говорила небіжечка до самої смерти. Десь наша сестра, що з нами жила, либонь вона, небожечка, давно померла.
Очкурня, -ні́, ж. Верхній край шароваръ зашитый широкимъ рубцемъ такъ, что въ него втягивается очкур. Штани... з очкурнею.
Позабризкувати, -кую, -єш, гл. Забрызгать (многое). Жупани позабризькували в грязь у байраці.
Позамуровувати, -вую, -єш, гл.
1) Задѣлать камнемъ, кирпичемъ (во множествѣ). Де були вікна, — позамуровував.
2) Засыпать снѣгомъ; покрыть окна слоемъ снѣга и льда. Мороз вікна позамуровував. Деякі хати зовсім позаносило, позамуровувало.
Риззя, -зя, с. Лохмотья. Ветхе риззя обтріпалось і на латах лати. Старець.... труситься в дирявому риззі.
