Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щеня

Щеня, -няти, с. 1) Щенокъ. Маленька собачка повік щеня. Ном. № 9608. Завзяте, як панське щеня. Ном. № 3324. 2) Волченокъ. Вх. Лем. 487. 3) Небольшой бѣлый волдырь, который, согласно народному вѣрованію, появляется подъ языкомъ животнаго, укушеннаго бѣшеной собакой; изъ созрѣвшихъ щенят выходятъ червячки, проглотивъ которые скотина бѣсится. Драг. 31. Мил. М. 27. 4) зінське щеня. Слѣпышъ, Mus typhlus. Зле, як зінське щеня. Ном. № 2886. Ум. щенятко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 524.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕНЯ"
Вогник, -ка, м. 1) = огник 1 и 2. Мил. 23. 2) Раст. Lychnis vesicaria. Вх. Пч. I. 11.
Зовзиля, зовзуля, -лі, ж. = зозуля. Прилетіла зовзиля кувати. Зовзуля рабая раненько встала. Зенькевичъ.
Їрований, -а, -е. Шитый тонкими нитками мелкими стежками. МУЕ. І. 76.
Квартовий, -а, -е. 1) Вмѣстимостью въ одну кварту. 2) квартова цибуля. Лукъ, оставляемый на сѣмена; послѣднія продаются квартами, отчего и получилось названіе. Вас. 203.
Ли́шечко, -ка, с. Ум. отъ лихо.
Руґеля, -лі, ж. = рачник. Мнж. 192.
Русин, -на, м. Русинъ, малороссъ. О. 1861. І. 264. Посунься, ляше, пай русин сяде. Ном. № 878.
Фасия, -сиї, ж. Гнѣвъ. Вх. Лем. 477.
Хвацький, -а, -е. Молодецкій. Хвацьке запорожське військо викоренили. Стор. II. 205.
Шестірко числ. Шесть штукъ. по шестірку дали. Дали по шесть штукъ. Зміев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩЕНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.