Ду́бити, -блю, -биш, гл. 1) Драть, сдирать (о деньгахъ). Суча жидова за кожну службу по півдесятка злотих дубить. 2) Вымачивать сукно въ отварѣ ольховой коры. Дубить, выдѣлывать кожу.
Наприво́зити, -во́жу, -во́зиш, гл. Навозить, много привезти.
Нашиванка, -ки, ж. Родъ узора на мужской сорочкѣ.
Пересіл, со́лу, м. Пересолъ. Недосіл на столі, пересіл на голові.
Підсуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. підсунутися, -нуся, -нешся, гл. Придвигаться, придвинуться, пододвинуться.
Покидьків, -кова, -ве Относящійся къ негодному предмету, существу. покидьків брат. Негодный предметъ.
Скопище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ стояли копны или стоги.
Спішок, -шка, м. Ум. отъ спіх.
Торчина, -ни, ж. Одна палка изъ торчі.
Шкора, -ри, ж. Кусокъ сосновой коры, служащей поплавкомъ въ рыболовномъ снарядѣ кармаки.
