Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щербан

Щербан, -на, м. 1) = щербань. 2) Раст.: а) Cirsium rivulare. Вх. Пч. II. 30. Тоже: щербан великий. Вх. Пч. II. 30. б)мали́й = щербанець. Вх. Пч. II. 32.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 524.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕРБАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕРБАН"
Білохатий, -а, -е. Съ бѣлыми хатами. Оглав білохатий. Шевч. 492.
Бузько, -ка, м. 1) Листъ, Ciconia alba. Вх. Пч. І. 16. Тішиться, як би го бузько носом ськав. Ном. № 12676. 2) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. І. 205.
Гавран, -на, м. Птица: Corvus corax, воронъ. Вх. Пч. II. 9. Гавране, гавране, високо літаєш. Гол. II. 719.
Гишки, -шок, ж. мн. = гижки. Желех. Ум. гишечки.
Покаятися, -каюся, -єшся, гл. Покаяться. Покаявся злодій у ягодах. Ном. № 2250.
Себелюбий, -а, -е. Себялюбивый, эгоистическій. Шевч. ІІ. 159.
Стернявки, -вок, ж. мн. Грибы, растущіе послѣ уборки хлѣба на жнивьѣ.
Утірник, -ка, м. Инструментъ для вырѣзыванія уторів. Вх. Зн. 71.
Шибайголова м. Сорвиголова. А коні наче знають, чого сим шибайголовам хочеться: скачуть, як кози, то сюди, то туди поміж кущами. К. ЧР. 92.
Шумотіти, -мочу, -тиш, гл. Журчать. Тихо шумотіла прозора водиця поміж густими очеретами. О. 1862. І. 55.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩЕРБАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.