Визнання, -ня, с.
1) Открытіе, дознаніе.
2) Исповѣдываніе, признаніе; вѣроисповѣданіе. Зачали ружни віри приставати ґрецам до їх визнаня православного.
3) Сознаніе.
Вівтарик, -ка, м. Ум. отъ вівтарь.
Відпіратися I, -раюся, -єшся, сов. в. відіпратися, відперуся, -решся, гл. Отстирываться, отстираться, отмываться, отмыться (о бѣльѣ). У шось таке рушник уробили, що й не відіпралося.
Злість, зло́сти, ж.
1) Злость. І од злости зубами скрегоче. Зо злості болять кості. На злість моїй жінці нехай мене б'ють.
2) Зло. — учинити. Сдѣлать зло. Ой ви, чумаченьки, ой ви, молоденькі, не вчиніте злости: поховайте моє тіло, щоб не розніс ворон кости.
Коляк, -ка, м. Раст. Xanthium Spinosum.
Коп'як, -ка, м. Большая копна, стогъ (сѣна) Коп'як чортів тобі! Ум. коп'ячо́к. Нема сіна, хиба десь-не-десь коп'ячок побачиш.
Пригарок, -рку, м. = пригара 1. Виїли кашу — самі пригарки в горщечку.
Самосіч, -ча, м. = самобієць. Міч-самосіч.
Татарин Cм. татар.
Ушолопати, -паю, -єш, гл. Понять, сообразить. І сторожі не вшолопають, де взялась.
