Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щепочка

Щепочка, -ки, ж. 1) Ум. отъ щепа. 2) Въ причитаніи надъ умершей дочерью употреблено какъ ласкательное для дочери слово: Моя донечко, моя й правдочко! Моя донечко, моя й вишенько, моя щепочко, моя й родиночко, моя й дитиночко! Мил. 217.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 524.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕПОЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕПОЧКА"
Архимандри́та, -ти, м. Архимандритъ. З манастира святого у золоті, аж сяє, сам архимандрит вихожає. Шевч. 233. Ось ходімо лиш до архімандрити, до нашого порадника. К. ЧР. 131.
Веселиця, -ці, ж. = веселка 1. Ой знати, знати, хто господиня: в неї в світлиці, як в веселиці. Гол. IV. 545. Ум. веселичка. Вх. Зн. 6.
Зале́жний, -а, -е. 1) Зависимый. 2) Залежавшійся, запасной. О, в того є залежні гроші. Камен. у.
Зато́млюватий, -а, -е. О гребешкѣ: съ толстыми зубцами, не проходящими въ волоса. Затомлюватий гребінець. Конст. у.
Кривовірний, -а, -е. Ложно вѣрующій, не правовѣрный. К. Кр. 112.
Оперитися, -рюся, -ришся, гл. Опериться. В колодочки поки вбилось, оперилось. Шевч. І. 237.
Повторне нар. Вторично. О. 1862. IV. 2.
Ужиткування, -ня, с. Употребленіе, извлеченіе пользы. Желех.
Фик, -ка, м. Неблаговоспитанная дубина. Вх. Зн. 74.
Черваковий, -а, -е. 1) Принадлежащій червю. 2) Изъѣденный червями. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩЕПОЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.