Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щербатий

Щербатий, -а, -е. 1) Съ зазубриной, надколотый, вызубренный. Щербатого горшка ніколи не направиш. Посл. Колись і моя копійка не щербата була. Посл. 2) О человѣкѣ: у котораго выпалъ одинъ или нѣсколько зубовъ. Харьк. 3) Вообще съ изъяномъ, съ недостаткомъ, неудачный. щербата до́ля. Горькая судьбина. 4) О лунѣ: на ущербѣ. Щербатий місяць. Шевч. 342. 5) щербата правда. Не вполнѣ правда, скорѣе ложь, чѣмъ правда. Ум. щербатенький. Правда, та щербатенька. Грин. І. 241.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 524.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕРБАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕРБАТИЙ"
Ваготіння, -ня, с. Тяготѣніе. Ньютон назвав цю силу ваготінням. Ком. І. 57.
Облізковий, -а, -е. = обапольний. Облізкові дошки. Кобел. у.
Посилка, -ки, ж. Посыланіе, посылка. О. 1862. IV. Рус. вес. 1.
Розгрішати, -ша́ю, -єш, сов. в. розгріши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Разрѣшать, разрѣшить, отпустить грѣхи. Гн. II. 141.
Розлютувати, -ту́ю, -єш, гл. Разозлить. Сестрина одповідь ще більш і ще гірше мене розлютувала. Стор. МПр. 36.
Салашитися, -шуся, -шишся, гл. Поселяться гдѣ. Желех.
Сиричина, -ни, ж. = сириця. Волч. у. (Лобод.).
Супшен, -ну, м. Раст. Triticum spelta. Вх. Пч. ІІ. 36.
Фиґлювати, -люю, -єш, гл. 1) Украшать различными завитками (печенье, зданіе). Наш коровай фиґльований. Гол. ІV. 381. 2) Штуки выкидывать, фокусы устраивать. Желех. Cм. хвиґлювати.
Шепотати, -чу́, -чеш, гл. = шептати. Гай шепоче, гнуться лози. Шевч. 431.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩЕРБАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.