Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

духопел

Духопе́л, -лу, м. Употр. въ выраженіи: духопе́лу дава́ти, да́ти. Бить, поколотить. Такого духопелу дам. Ном. № 3639. Як почала давати йому духопелу, то він уже й не встав: поперебивала руки й ноги. Грин. II. 126. У Мирнаго Ум. духопелик въ знач. ударъ рукой. Мир. ХРВ. 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 459.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУХОПЕЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУХОПЕЛ"
Болізний и болісний 2, -а, -е. 1) Болѣзненный, мучительный. Був собі якийсь малий пуздракуватий та болізний. Мир. ХРВ. 53. 2) Скорбный, горестный. Я тут, — почувся її тихий болізний голос. Мир. Пов. II. 77.
Виглядини, -дин, ж. мн. Выглядываніе, высматриваніе въ ожиданіи прибытія.
Віднова, -ви, ж. Обновленіе.
Намота́ти Cм. намотувати.
Неспроможність, -ности, ж. = неспромога. Неспроможність гіркая. МВ. (КС. 1902. X. 45).
Плавушник, -ка, м. Раст. Hottonia palustris L. ЗЮЗО. І. 125.
Получчати, -чаю, -єш, гл. Улучшиться, сдѣлаться лучше. Упивались і чужої, і своєї крови, а получчали? Шевч. 409.
Ризниця, -ці, ж. Ризница. Стор. II. 136.
Сигла, -ли, ж. 1) = смерека (европейская пихта), имѣющая вѣтви лишь вверху. Шух. І. 176. 2) Горный лѣсъ изъ такихъ сигл. Шух. I. 177.
Сторожити, -жу, -жи́ш, гл. Стеречь, сторожить. Та біжить з дому Кильяна сторожить дядька Купріяна. Чуб. V. 1100.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУХОПЕЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.