Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дучайка

Дуча́йка, -ки, ж. Отверстіе въ верхнемъ мельничномъ жерновѣ. Мик. 481.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 459.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУЧАЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУЧАЙКА"
Висякатися, -каюся, -єшся, гл. Высморкаться.
Воскресити Cм. воскрешати.
Запері́зувати, -зую, -єш, сов. в. запереза́ти, -жу́, -же́ш, гл. Опоясывать, опоясать.
Кашляти, -ляю, -єш, гл. Одн. в. кашляну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Кашлять, кашлянуть. Хтось за ворітьми почав кашляти. К. ЧР. Коли ведмідь кашлянув, — ждати, що зареве. МВ. ІІІ. 141.
Морда́тий, -а, -е. Мордастый. Ум. мордатенький.
Позбирати, -ра́ю, -єш, гл. = позбірати.  
Поперепитувати, -тую, -єш, гл. То-же, что и перепитати, но во множествѣ.
Пополошитися, -шимося, -шитеся, гл. Испугаться, встревожиться (о многихъ).
Пужка, -ки, ж. Ум. отъ пуга.
Скакуночок, -чка, м. Насѣк. = кобилка 9. Вх. Пч. І. 5.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУЧАЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.