Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

єловеґа

Єлове́ґа, -ґи, ж. Двухлѣтняя овца, не имѣющая ягнятъ. Вх. Зн. 7.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 468.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЄЛОВЕҐА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЄЛОВЕҐА"
Будніти, -ню́, -ни́ш, гл. = дудніти. Будить вози дудніти, підківочки звеніти. Гол. Слухає — хтось дуднить. А то злодії ішли. Чуб. II. 634. (Не ошибка ли вм. дудніти?)
Відпаювати, -паюю, -єш, гл. Отдѣлить.
Волосниця, -ці, ж. Раст. Poa nemoralis L. ЗЮЗО. І. 131.
Гороші́ння, -ня, с. = Горохвина. Дивиться — на дубові шість чоловіка горох Молоте: горошіння додолу падає, а горох на дубові остається. Грин. І. 225.
Двоно́гий, -а, -е. Двуногій. К. Дз. 138.
Маля́са, -си, ж. Свекловичная патока.
Негайно нар. Немедленно, спѣшно, экстренно. Негайно приведіть посли до мене. К. Бай. 18.
Порозмуровувати, -вую, -єш, гл. Разобрать каменныя стѣны (во множествѣ).
Сімсотий, -а, -е. Семисотый.
Сполоскати, -ся. Cм. споліскувати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЄЛОВЕҐА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.