Відкочувати 1, -чую, -єш, сов. в. відкотити, -кочу, -тиш, гл. Откатывать, откатить. Він тоді його відкотив аж до лісу.
Гарячіти, -чію, -єш, гл. Становиться горячимъ, жаркимъ. Сонце підбилось — на дворі гарячіє.
Да сз, 1) = Та. 2) Пусть. Ісуса Христа у поміч просимо, да визволить від гріхів чоловіка. 3) Почти. Служила там да зо штирі роки.
Їзок, -зка, м. Ум. отъ їз.
Кривдити, -джу, -диш, гл. Обижать. Хто кривдить людей, той кривдить своїх дітей.
Лілійо́вий и ліліовий, -а, -е. Лилейный.
Поссати, ссу, ссе́ш, гл. Пососать.
Починити, -ню́, -ниш, гл. Сдѣлать. Да що будем робити, що ми починимо? Отаке то йому вража вдова починила.
Тернити, -ню, -ниш, гл. Огораживать терномъ, обкладывать верхъ плетня терномъ. Вставай, челядонько, город городити, терняньком тернити.
Труднощі, -щів, ж. мн. Трудныя дѣла.
