Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

єдинчук

Єдинчу́к, -ка́, м. = єдинак 1. Оба багацькі сини, оба єдинчуки. Федьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 467.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЄДИНЧУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЄДИНЧУК"
Блажитися, -жуся, -жишся, гл. Соглашаться. Оттой блажиться їхать, а ці то не хотять.
Дрягті́ти, -гчу́, -ти́ш, гл. = двигтіти, дряготіти. Ходять сім коров по піску і такі ситі, що сало на їх так і дрягтить. Мил. 4.
Здо́хлий, -а, -е. Дохлый, издохшій. Я бачила там здохлого барана, ходімо приволочимо. Рудч. Ск. І. 22.
Коров'ярня, -ні, ж. = коров'ярка. Вх. Лем. 427.
Полотенечко, -ка, с. Ум. отъ полотно.
Посушитися, -шу́ся, -шишся, гл. Посушиться. В середині каша була і кабиця за для вогню, часом щоб було де погріться і посушиться. Стор. II. 182.
Просвіта, -ти, ж. Просвѣщеніе, образованіе. Просвіти за плечима не носити. Ком. Пр. № 1003. І сей лист не мусить пропасти із історії української просвіти. Морд. II. 27. На тому й скінчилася наука й просвіта Сухобрусівен. Левиц. Пов. 21.
Родовитість, -тости, ж. 1) Знатное происхожденіе, родовитость. 2) Наслѣдственность. 3) Плодородіе.
Славутний, -а, -е. = славетний 1.
Шмата, -ти, ж. Лоскутъ, ветошка, тряпка. Якась брудна шмата. ЕЗ. V. 200.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЄДИНЧУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.