Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

єдинчук

Єдинчу́к, -ка́, м. = єдинак 1. Оба багацькі сини, оба єдинчуки. Федьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 467.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЄДИНЧУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЄДИНЧУК"
Балабайка, -ки, ж. Балалайка. Рудч. Ск. І. 18. Мкр. Н. 16. Грати у балабайку. Ум. балабаєчка.
Вашенець, -нця, м. Сторонникъ вашей партіи.
Го́лька, -ки, ж. Безостая пшеница. Вх. Уг. 233.
Заране́нька, нар. Ум. отъ зарані́.
Кумась, -ся, м. Ум. отъ кум.
Насмердіти, -джу, -диш, гл. Навонять.
Підліток 1, -тка, м. Подростокъ. Св. Л. 103. Ум. підліточок. Упорались... старий батько на діток гукає, — орел орлят підліточків докупи збірає. Морд. К. 45.
Показанщина, -ни, ж. 1) Плата отъ винокуреннаго котла. 2) Особничество, отдѣленіе себя отъ общества. Поп. 68.
Покаламутити, -чу, -тиш, гл. Помутить.
Чей нар. = ачей. Гн. II. 22. Ой час же нам з застілля, та чей же нам місяць засвітить. Гол. IV. 539.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЄДИНЧУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.