Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бесурман

Бесурман, -на
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 53.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕСУРМАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕСУРМАН"
Голівонька, -ки, ж. Ум. отъ голова.
Дієви́й, -а́, -е́. Дѣйствующій. дієві особи, д. люде. Дѣйствующія лица въ сценическихъ произведеніяхъ. К. Бай. 5.
Жубові́ти, -ві́ю, -єш, гл. Жужжать.
Звіри́нка, -ки, ж. Ум. отъ звірина.
Зла́маний, -а, -е. Сломленный. хай їде (іде) на зламану го́лову! Вранное выраженіе: пожеланіе сломать голову уходящему. Св. Л. 124.
Недотепний, -а, -е. Неспособный, неумѣлый. Е, бісів сину, і того недотепний. Рудч. Ск. II. 7.
Неприторений, -а, -е. 1) Настоящій, чистокровный. Ці вівці неприторені басарабські. 2) Совершенный, неисправимый, отчаянный. Непритореннії злодій. Наведе із собою п'яниць неприторених. О. 1862. VII. 22. Cм. непроторений.
Парашка, -ки, ж. Рыба Rhodeus amarus. Вх. Пч. II. 20.
Поодж.. Cм. повідж..
Смарагд, -ду, м. Изумрудъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕСУРМАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.