Гвіздє, -дя, с. соб. Гвозди.
Жда́ти, жду, ждеш, гл. Ждать, ожидать, чаять. Бог не рівно ділить: жде, щоб сами ділилися. Якого прасунка ждатимеш. Не жди свого миленького із чужого краю. Я щастя ждав, — на злигодні здобувся: я світу ждав, — у темряві зостався. жда́ти на ко́го. Ждать кого. Ждав уже на нас увесь рід Ілашів. Час не жде на нас.
Зарату́нок, -нку, м. Помощь, поддержка, пособіе. Прилуц. у.
Ма́йдати, -даю, -єш и -джу, -джеш, гл. Вилять (хвостомъ). Пес майдат хвостом. Пес майдже хвостом. Cм. майдалати.
Обважнити, -ню, -ниш, гл. Отяготить. Коли б часом не обважнити та не росердити людей (більшою платою за треби).
Подзвінний, -а, -е. Относящійся къ звону по умершему. Употр. также какъ сущ. въ значеніи: человѣкъ, звенящій по умершему. А подзвінному дам сім мір полотна, щоби мені дзвонив цілий тиждень що-дня.
Поналягати, -гаємо, -єте, гл. Тоже что и налягти, но о многихъ.
Спухніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться рыхлымъ, разсыпчатымъ. Після попілу земля спухніє.
Устрочити, -чу, -чиш, гл. Замѣтить, прослѣдить. Та молодиця і устрочила, которий це сказав.
Шкільний, -а, -е. Школьный. Початкові шкільні книжечки.
