Гардувати, -дую, -єш, гл. 1) Запруживать. Гардувати у ставку воду.  2) Быть перевозчикомъ. 3) Находиться. До лісу почвалав, де гардував Евандр з попами.                         
                        
                                                
                          
	Друхні́ти, -ні́ю, -єш, гл. = трухніти. 
                        
                        
                                                
                          Купчастий, -а, -е. 	Кучкой собранный; густой; кустистый.  купчаста (лиштва). Родъ вышивки.                         
                        
                                                
                          
	Мо́стик, -ка, м. Ум. отъ міст.
                        
                        
                                                
                          Пообшукувати, -кую, -єш, гл. Обыскать (во множествѣ).                        
                        
                                                
                          Посинити, -ню́, -ни́ш, гл. Посинить.                        
                        
                                                
                          Потопитися, -плю́ся, -пишся, гл. Утонуть. Розбила буря їх корабель і усі люде потопились.  Ой брат сестру через море вів, сестра потопилась, брат переплив.                         
                        
                                                
                          
	Ударятися, -ряюся, -єшся, сов. в. ударитися, -рюся, -ришся, гл. 1) Только сов. в. Удариться, ударить себя. На руках понесуть тебе, щоб не вдаривсь об камінь ногою.   Да вдарилась мати, об поли руками: тепер же я, мої діти, пропали із вами.  Ой підлинув соколонько під зелений сад та вдарився крилечками об зелений сад.  Шляхтянка скрикнула, підняла руки до неба і, як нежива, вдарилась об землю.  2) Бросаться, броситься, побѣжать. Дівчата вдарилися в-ростіч.  В погонь.... ударилась за Марком.  ударитись навтікача. Броситься бѣжать. 3) Отправляться, отправиться. Ударилась в город мамкувати.  у мандри вдарилась. Отправилась въ дорогу, пошла бродяжничать.  4) Обращаться, обратиться къ кому, прибѣгнуть къ кому. Вона вдарилась до знахарки.  вдарятися в що. Прибѣгать къ помощи чего, обращаться къ чему. Не плач, мати Оврамихо, не вдавайся вліки, — випроводила сина Овраменка у поход навіки. Не плач, мати Оврамихо, не вдаряйсь в ворожки, — поховали сина Овраменка в степу край дорожки.  Cм. вдаватися. 5) ударитись у голос, у плач. Заплакать.  6) — у тугу. Запечалиться. 
                        
                        
                                                
                          Шипіти, -плю, -пиш, гл. Шипѣть. Хрипить-шипить, ніколи не замерзає.                         
                        
                                                
                          Штанці, -ців, м. Ум. отъ штани.                        
                        
                       
             
 
               
              

 
 
				 
 
				 
				 
				 
          