Велетенський, -а, -е. Исполинскій, гигантскій.
Викришки, -шок, ж. мн. Остатки при крошеніи табаку.
Ви́рити 1. Cм. ІІ. Вирива́ти.
Гріхува́ти, -ху́ю, -єш, гл. — на ко́го. Считать виновнымъ кого. Гріхують на пана і наші дворові, що землі не дано.
Машерува́ти, -рую, -єш, гл. Маршировать, идти. Въ пѣснѣ о вѣтрѣ въ знач. дуть. З-за гори високої вітер маширує.
Перебурчати, -чу́, -чи́ш, гл. Перестать ворчать.
Погомоніти, -ню́, -ниш, гл. Поговорить, побесѣдовать. Чумаки собі й байдуже, а москалі щось погомоніли собі тихенько. Парубки погомоніли-погомоніли та й розійшлись. Сядь, погомони.
Понеділкувати, -кую, -єш, гл.
1) Придерживаться обычая понеділкування. Cм. понеділкування 1.
2) Постить по понедѣльникамъ. Треба понеділкувати, спостити три понеділки. Понеділкував сім понеділків, восьмую неділечку.
Присваха, -хи, ж. Въ сѣдлец. губ.: женщина, сопровождающая, вмѣстѣ со старшей дружкой, невѣсту въ то время, когда послѣдняя ходитъ сзывать сосѣдей на сватанье.
Проходити 1, -джу, -диш, сов. в. пройти, -йду́, -деш, гл.
1) Проходить, пройти. Пройшов же я світ увесь.
2) — кого. Проходить, пройти мимо кого, миновать. Він проходить тих двох.
