Виділяти, -ля́ю, -єш, сов. в. виділити, -лю, -лиш, гл. Выдѣлять, отдѣлять, отдѣлить.
Жа́дібний, -а, -е. 1) Жаждущій. 2) Желающій, вожделѣющій. Хто спогляне на жінку жадібним оком, той уже вчинив перелюб.
Збива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. зби́тися, зіб'ю́ся, -б'єшся, гл. Сбиваться, сбиться, скучиться, слѣпиться; собраться. Казав Хома: душа моя, де ти забарилась? У собачинім хвості та в ковтуни збилась. На майдані збилось багацько народу. Подме Господь — і льодом стануть води, загуснувши, збиваються у камінь. — на що. Собрать денегъ на что. Збився Пилип і на хату. Ти на свою худобу тим часом збився б. 2) Быть сбиваемымъ, сбитымъ, сшибленнымъ. Збий оту грушу з гілки. — Коли ж не збивається! 3) Сбиваться, сбиться; спутаться, ошибиться. Ми збились того сліду, що їхали, та не знать де й опинились. — з пантели́ку. Сбиться съ толку. Хоч буцім, Грицьку, ти на пана закрививсь, та з пантелику ти, так як другі, не збивсь. 4) Подниматься, подняться вверхъ. Знов зірвався, збився та й полетів. 5) Возмущаться, возмутиться, взволноваться. Чоловіка не маю, щоб, як зіб'ється вода, вкинув мене в купальню. — бу́чі. Подняться шуму, крику, скандалу. Така буча збилася, ща ледві розняли їх.
Зго́рда нар. Гордо, высокомѣрно. Марусенька пишна в черевичках вийшла; на воротях стала, згорда одказала.
Мики́тити, -ки́чу, -тиш, гл. Изворачиваться, искать отговорокъ, нечисто дѣйствовать.
Налі́зти Cм. налазити.
Настроювати, -юю, -єш, сов. в. настро́їти, -ро́ю, -їш, гл. Настраивать, настроить. Настройте музики. Як дудку настроїш, так вона грає.
Розраювати, -раюю, -єш, сов. в. розра́яти, -ра́ю, -єш, гл.
1) Отсовѣтывать, отговаривать, отговорить. Полюбив дівчину — розраяли люде, — мені молодому пароньки не буде. Подавали рушники змовились, — чи годиться ж розраювати? Розраяли, розсудили, щоб ми в парі не. ходили.
2) Посовѣтовать. Да розраяли мене вражі люде: іди заміж — луччей тобі буде.
Ручитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Ручаться. Хто ручиться, той і мучиться. Не ручись не то що за рівного батька, а за свою пазуху.
Сушениці, -ниць, ж. Сушеные фрукты.
