Берестовий, -а, -е. Принадлежащій или относящійся къ бересту; сдѣланный изъ береста. Шахва гарна, берестова.
Братова I, -вої, ж. Жена брата. «Діверю мій, пожалуй мене, як твій брат буде бити мене!» — Братова моя, того не вчиню, як мій брат буде бити, я й двері зачиню.
Верства, -ви, ж.
1) Верста. Прибігають до царевого дому.... верстов за п'ять. У доброго коня не довгі верстви.
2) Верстовой столбъ. З Береслава до Перекопу все мальовані верстви. Понаставляли тут верстів що й розминуться трудно.
3) Слой земли, сноповъ; рядъ вѣтвей на деревѣ, находящихся на одной высотѣ. Треба ще положити одну верству, а тоді вже вершити стіг.
4) Слой, классъ, кругъ (общества). Це люде однієї верстви з вами.
5) Возрастъ. Цей дід однієї зо мною верстви. І з менчої верстви вчаться всі.
Гарабакати, -каю, -єш, гл. Орать, горланить.
Дальнозо́ркий, -а, -е. Дальнозоркій.
Ма́ти I, -тері, мн. матері, ж. Мать. Есть у мене батько і рідная мати. Тілько в світі правди, що рідная мати. мати божа. Богоматерь. головата мати. Мать на свадьбѣ. старша мати. Настоятельница монастыря. скарбова мати. Монахиня, завѣдывающая монастырскимъ хозяйствомъ. Ум. матка, матінка, матінонька, матіночка, матонька, маточка, матуня, матуся, матусенька, матусечка. Поклонися матоньці низенько у ніжки. Cм. также: мама, мамка, мамуня, мамуся, мамусенька, неня, ненечка, ненька.
Мерчу́к, -ка́, м. Мертворожденный.
Налюбува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Налюбоваться. Вродила йому така гречка, що на все поле... Піп не налюбує тію гречкою.
Прикадок, -дка и -дку, м. Небольшая кадка.
Прислух, -ху, м. Прислушиванье, подслушиванье.
