Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жигало

Жига́ло, -ла, с. Желѣзный прутъ для прожиганія отверстій въ деревѣ. А він як роспече житло, так і штрика у вічі. Запаливсь купець, немов його жигалом шпигнули. Чуб. II. 666. Ум. жигальце.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 483.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИГАЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИГАЛО"
Відломлювати, -люю, -єш, сов. в. відломити, -млю, -миш, гл. Отламывать, отломить.
Дрібо́к, -бка, м. Кусочекъ, крупинка (о соли, напр.). І не раз, і не два траплялось, що в хаті не було ні дрібка соли, ні сухого сухаря. Левиц. І. 73. Ум. дрібочо́к.
Же́рва, -ви, м. Злая собака. Шух. І. 107.
Кочережка, -ки, ж. Ум. отъ кочерга.
Ло́дді, -дів, ж. мн. = лодя. Черниг. у.
Не-до-чмиги, нар. = не-до-шмиги. Усе не-до-чмиги, куди не глянь. Полт.
Позаскакувати, -куємо, -єте, гл. То-же, что и заскочити, но о многихъ.
Поприти, -рю, -риш, гл. = перчити. Вх. Уг. 261.
Путивець, -вця, м. Проселочная дорога. Борз. у. Сидять на дорозі аж дванадцять вовків.... Сидять рядком по путивцю, наче ждуть мене. Г. Барв. 443. Ум. пути́вчик.
Торбочка, -ки, ж. Ум. отъ торба.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖИГАЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.