Грапчу́к, -ка́, м. Сынъ графа, молодой графъ.
Жалібни́ця, -ці, ж. Сострадательная женщина. І жалібниці, і порадниці образилися, покинули Марусю: нехай же терпить, коли така. Это слово является въ поэзіи обычнымъ эпитетомъ любящей матери или сестры. Братчики роздяглії Кирила Тура, а в Петра аж мороз пійшов по-за шкурою, як побачив він білу його сорочку, що сестра-жалібниця шила й мережила, усю в крові, ще й поприкипала до ран. Та батькові й неньці поклоняйся, та моїм же братікам-порадничкам, та моїм же сестрицям-жалібницям. Матері-жалібниці у його не було. Ум. жалібни́чка. До отця, до неньки покланяйся.... до моїх сестричок-жалібничок.
Заразли́вий, -а, -е. Заразительный. Скажене, хрань Боже, лише сліпе заразливе.
Кулешінник, -ка, м. Горшокъ, въ которомъ варять кулешу.
Милува́ння 2, -ня, с. Ласки.
Синявча, -чати, с. = синяк 6.
Терпан, -на, м. Серпообразная коса съ укороченной ручкой для скашиванія камыша.
Чабанівна, -ни, ж. Дочь чабана.
Чоботаренко, -ка, м. Сынъ сапожника.
Шулити, -лю́, -ли́ш, гл. Въ игрѣ въ шуль бросать палку такъ, чтобы одинъ конецъ ея подсунулся подъ другую, лежащую на землѣ палку.
