Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

житяний

Жи́тяний, -а, -е. 1) Сдѣланный изъ ржаной соломы. Дала йому мати житяную пужку. Чуб. ІІІ. 321. Жи́тяна кві́тка. Букетикъ изъ колосковъ ржи. КС. 1897. VII. 79. 2) Съ примѣсью ржи. Гарна була в його пшениця (на полі), тільки житяна. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 486.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИТЯНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИТЯНИЙ"
Випинати, -на́ю, -єш, сов. в. випнути и вип'ясти, -пну, -неш, гл. 1) Выставлять, выставить впередъ, выпячивать, выпятить. 2) Выпучивать, выпучить. Кобза як не випинав баньки.... однак не розгледів. Стор. МПр. 52. Вип'яв очі — неначе ті баньки. Ном. № 6597.
Додума́ти, -ся. Cм. Додумувати, -ся.
Замо́р'Я, -р'я, с. Земля за моремъ, заморскій край. Федьк.
За́новать, -ті, ж. Раст. Sotus corniculatus. Шух. І. 21.
Золотитися, -чу́ся, -тишся, гл. Позлащаться; казаться золотымъ. Ще сонечко не піднялось, хмарний Кавказ не золотився. Мак. Г. 37.
Кавунець, -нця́
Однословний, -а, -е. Согласный, одного и того же содержанія.
Поколупати, -па́ю, -єш, гл. Поковырять, исковырять. Хто це мені піч поколупав? Богодух. у.
Удушніти, -ні́ю, -єш, гл. він удушнї́в. Ему жарко. Конст. у.
Утома, -ми, ж. Утомленіе, усталость. Утомилась би Мар'яна, — утоми не чує. Шевч. 276.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖИТЯНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.