Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жінва

Жінва́, -ви ж, соб. Женщины, бабье. У тому Кодаці (слобода) жінва так чирінями й сидить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 486.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖІНВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖІНВА"
Гикавий, -а, -е. Заикающійся. Камен. у. Вх. Зн. 10.
Джеджо́ра, -ри, ж. Соя, сойка, Corvus glandarius. Вх. Зн. 14.
Загорі́лець, -льця, м. Фанатикъ. Желех.
Здира́тися, -ра́юся, -єшся, гл. = здератися.
Нетерпляче нар. Нетерпѣливо.
Пліть, -ті, ж. 1) Вьющійся стебель. 2) = плетянка 2. Гол. Од. 56. Пліть солом'яна. О. 1862. IV. 2.
Покус нар. Немного, нѣсколько, нѣкоторое количество. Вх. Лем. 452.
Сапетон, -ну, м. Родъ киселя изъ бузины. Найкраща їжа дітям — то сапетон. Переясл. у.
Сокове, -вого, с. Кислый куриный соусъ. Полт. г.
Шуто нар. Недостаетъ чего либо, обычно находящагося, напр.: роговъ, уха, волосъ и пр. Если женщина скипетъ монисто, серьги, — говорятъ: Як тобі шуто без намиста и пр. Борз. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖІНВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.