Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зазолотити

Зазолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Зазолотить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 41.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗОЛОТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗОЛОТИТИ"
Березіль, -ля, м. Мѣсяцъ мартъ. О. 1862. ІІІ, заглавный листъ.
Бучність, -ности, ж. Пышность, великолѣпіе.
Варнякати, -каю, -єш, варнячити, -чу, -чиш, гл. Говорить невнятно; болтать. Що на рот налізе — варнячить. Ном. № 13047.
Верховода, -ди, ж. = оклій, Aspius lucidus. Вх. Пч. II. 18.
Мо́рений, -а, -е. Усталый, изнуренный. Морений кінь.
Ніж 2 сз. Нежели, чѣмъ. Бог має більше, ніж роздасть. Ном. № 58. Лучче було дівчиною, ніж тепера молодицею. Мет.
Поразгівлятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. Разговѣться (о многихъ).
Росяно нар. Росно, мокро отъ росы.
Уположитися, -жуся, -шишся, гл. Отелиться. Шух. І. 211.
Чиншовий, -а, -е. Чиншевой, оброчный. Чиншова земля. Чиншова шляхта. О. 1862. VII. 87.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЗОЛОТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.