Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зазорятися

Зазоря́тися, -ря́юся, -єшся, гл. Свѣтать, загораться зарѣ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 41.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗОРЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗОРЯТИСЯ"
Вербинець, -нця, м. Лоза. Вх. Лем. 396.
Вибабити, -блю, -биш, гл. 1) Принять (дѣтей о повитухѣ). Я в тебе усіх дітей вибабила. 2) Заработать акушерствомъ.
Зви́чме нар. = звичайно 3. Звичме, московська напасть. Ном. № 847.
Кривошия, -шиї, об. Кривошеій человѣкъ. Ум. кривоши́йка.
Навали́ти Cм. навалювати.
Підкаменець, -нця, ж. пт. Saxicola. Вх. Пч. II. 14.
Пожадання, -ня, с. Пожеланіе, желаніе.
Понаучуватися, -чуємося, -єтеся, гл. = понавчатися. Потім понаучувались вони усяку пашню сіяти. Дещо.
Скуб меж. Дергъ! (о выдергиваніи волось, пера и пр.). Скуб, та й висмикнула з нього перо. Чуб. II. 135.
Студено нар. Холодно. Так студено у хаті. Гн. II. 17.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЗОРЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.