Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жменя

Жме́ня, -ні, ж. 1) Горсть, часть руки. Лучче синиця в жмені, ніж журавель в небі. Ном. № 7295. Сім'ю свою треба хазяйці так тримати, як мак у жмені. МВ. ІІ. 84. 2) Пригоршня, горсть, количество сыпучихъ тѣлъ, пеньки, льна и пр. которое можетъ помѣститься въ горсти. Вас. 200. Чуб. VII. 408. Саме менше, а жмінь шість (конопель) пропало. ЗОЮР. І. 11. Візьми, сестро, піску жменю. Макс. Висипав їй жменю дукатів. Стор. МПр. 41. Укинув попелу жменю. Рудч. Ск. І. 106. 3) Какъ обозначеніе малаго количества: немного, малость. За старого Хмеля (Богд. Хмельницького) людей було жменя. Ном. № 666. Оглянувся Сомко, аж при йому тілько зо жменю старшини. К. ЧР. 340. Стоїть хатина, коло неї жменя города. Левиц. І. 100. 4) Часть полотика, полольщицкой кирки: желѣзная треугольная пластинка, — посредствомъ уха она надѣвается на рукоять. Шух. I. 164. Ум. жме́нька, жмі́нька, жмі́нечка. Чуже візьмеш жмінькою, то чорт твоє міркою. Ном. № 9677. Ув. жме́нище.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 487.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖМЕНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖМЕНЯ"
Воркотун, -на, м. Ворчунъ.
Дзинча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = 1) Дзижчати. 2) = Брязчати. Голосно дзинчали чарочки. Мир. Пов. ІІ. 61.
Клишавий, -а, -е. Косолапый. Клишавий кінь. Н. Вол. у.
Коло I, -ла, с. 1) Кругъ. Ой колом, колом до гори місяць (сонце) іде. Рк. Макс. 2) Колесо. Ой зійди, зійди, ясний місяцю, як млиновеє коло. Чуб. 3) Въ ткацкомъ станкѣ то-же, что и колесо у передняго навоя. Cм. навій. Вас. 165. 4) Поставъ (мельницы). Млин з двома колами. Черниг. у. КС. 1883. VII. 508 — 517. 5) = колесо 3. Дівчата стали у коло. Мир. Пов. 144. Ум. колечко. Желех.
Люб'я́чий, -а, -е. Любящій. Такий він був люб'ячий до мене. МВ. І. 2.
Метлю́г, -га, м. Раст. Apera Spica venti. P. Beauv. ЗЮЗО. I. 111.
Ненуж сз. = ніж. Лучче хліб їсти з водою, ненуж буханець з бідою. Ном. № 7288.
Ньо! меж. Но! Ньо, ньо, урагова! О. 1862. VI. Костомар. 63.
Рільництво, -ва, с. Земледѣліе, хлѣбопашество.
Фацнути, -ну, -неш, гл. Дать пощечину. Фр. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖМЕНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.