Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

з

З пред. 1) Съ. Як з лихим квасом, так ліпше з водою, аби не з бідою. Ном. № 7307. Без Божої волі й волос з голови не спаде. Ном. № 27. Гайку, гайку, дай гриба й бабку, сироїжку з добру діжку, красноловця з доброго молодця! Ном. № 340. Показав з-на аршин від землі. Св. Л. 122. з ким жени́тися. На комъ жениться. Не хочу я женитися з тією, що ви мені засватали. Грин. II. 188. Потім будеш нарікати, що з бідною оженивсь. Н. п. Чи такому ж бридкому, як ти, женитися з Марусею? О. 1861. XI. Кух. 15. Оженився з Палажчиною дочкою. Левиц. І. ПЙО. І. 366. 2) Изъ. Вийшов з води. Єв. Мр. І. 10. Дощ ллє, як з бочки. Ном. № 574. Не роби з губи халяви. Ном. № 6867. Не дай, Боже, з Івана пана, з кози кожуха, з свині чобіт. Ном. № 1263. Вони приймали усякого: де хто з-під пана утече, приймуть. КС. 1883. XI. 499. 3-межи всіх найкраща. Св. Л. 205. Кукуруза з жовта-зелена. Св. Л. 138. 3) Отъ, по. З щастя не мруть. Ном. № 1710. Ото був собі такий бідний вовк, що трохи не здох з голоду. Рудч. Ск. І. 1. Аж страшна стала з плачу. Г. Барв. 114. Дякуєм тобі з душі! Г. Барв. 420. Я з того не винен, що така причина впала. КС. 1883. III. 671. Як не даси з прозьби, то даси з принуки. Ном. № 1059. з лиця́. Лицомъ. І що ж то за хороша з лиця була! МВ. (О. 1862. III. 35). 4) Надъ. З Зевеса добре глузувала. Котл. Ен. II. 23. Не з Микити кпити. Ном. № 12659. З другого ся насміває, а за себе забуває. Ном. № 12686. Смішки з попової кішки, а як своя здохне, то й плакатимеш. Ном. 12687. Не смійся, Іванку, з мойого припадку. Ном. № 12693.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 1.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "З"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "З"
Відіймати, -маю, -єш, сов. в. відійняти, -йму, -меш, гл. Отнимать, отнять. Грин. ІІІ. 519. Воли випрягає, пугу одіймає. Чуб. V. 279. Що малий пан вліпить, то і великий не відойме. Ном. № 1277.
Віспа, -пи, ж. Оспа, Variolae.
Гомоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Говорить. Зібралася уся громада, посіли, гомонять. Гліб. Дай тобі, Боже, щоб ти тихенько гомонів, а громада тебе слухала. Ном. № 13590. Руками гомоніти. Шутливо: писать. Ком. Пр. № 870. 2) Шумѣть, кричать; производить глухой шумъ. Кажи, та не гомони дуже. Сині хвилі гомоніли. Шевч. Гомоніла Україна. Шевч. Широкий Дніпр не гомонить. Шевч. 28. Байрак гомонить. 3) Поговаривать. От і тепер гомонять, що Трубихівна ходить до своїх сиріт дітей. Левиц. І. 116.
Деркача́, -ча́ти, с. Птенецъ коростель. Ум. Деркача́тко, деркача́точко.
Лісови́к, -ка, м. 1) Житель лѣсовъ. Н. Вол. у. Може він поїхав до казаків-лісовиків. Левиц. І. 198. 2) Лѣсникъ, лѣсной сторожъ. Скіпається до лісовика: нащо ти мою корову заняв? вона не була в шкоді. Новомоск. у. 3) Лѣшій. Чуб. І. 191.
Мачка́тий, -а, -е. О дождѣ: мелкій? Мачкатий дощ. Шух. І. 212.
Отаманенко, -ка, м. Сынъ атамана.  
Робак, -ка, м. Червь, червякъ. Робак вліз у хрін та й думав, що вже немов солодчого коріння. Ном. № 9461. Ум. робачо́к.
Розсуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. розсунутися, -нуся, -нешся, гл. Разсовываться, разсунуться, раздвигаться, раздвинуться.
Чичерчик, -ку, м. Встрѣчено въ нар. пѣснѣ вмѣсто черчик. Васильчику-чичерчику, посію тебе в городчику. О. 1861. XI. Св. 67.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова З.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.