Вужів, -жева, -ве Ужу принадлежащій.
Ґахува́тися, -ху́юся, -єшся, гл. Франтить, наряжаться, прихорашиваться. Ходила б біло, то кажуть: ґахується; ходила б чорно, то кажуть: лінується.
Задіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. заді́ти, -ді́ну, -неш и -ді́ю, -єш, гл. 1) Вдѣвать, вдѣть. 2) Дѣвать, дѣть. Ой знаю я, товаришу, де я їх задію: занесу їх в Чорногору, та там їх посію.
Му́ченик, -ка, м. Мученикъ. Щоб роскрились високі могили перед вашими очима, щоб ви роспитали мучеників: кого, коли й за що роспинали.
Опасти Cм. опадати.
Полоз, -за, м.
1) Полозъ въ саняхъ. Як буде полоз вохкий, то буде й кінь мокрий.
2) Большая змѣя изъ семейства удавовъ, повидимому Eryx turcicus. Ум. полозок.
Спліндрувати, -ру́ю, -єш, гл. = сплюндрувати.
Схибитися, -блюся, -бишся, гл. Уклониться въ сторону, отскочить. Не повалений на місті (кулею) кнур кидається на дим і своїми здоровенними иклами порубає пластуна, як не вспіє схибитись.
Тимчасовний, -а, -е. = тимчасовий. З голузя оплести тимчасовне помешканя.
Цілити 2, -лю, -лиш, гл. Цѣлить, мѣтить. Цілив в ворону, та попав в корову.
