Відповіддя, -дя, с. Слово это впервые появилось въ фальсифицированной думѣ «Битва Чигиринская», опубликованной Срезневскимъ въ первой части «Запорожской Старины» стр. 86 въ такой формѣ: Тільки святий Бог наших не забував, на великі зусилья на вітповітьї держав. Значеніе слова здѣсь неясно. Максимовичъ въ сборникѣ 1849 г. исправилъ: На великі зусилья, на відповідья держав (стр. 53) и далъ переводъ: отвѣтъ, отпоръ.
Гильчастий, -а, -е. = гіллястий. Ой під вікном вишня-черешня гильчаста.
Гнилий, -а, -е. 1) Гнилой, испорченный. Гнила капуста. Дров нарубав гнилих.
2) Гнилой, гніющій. Гниле болото. Гнила зіма.
3) Гнила кватиря. Третья четверть луны. Гнила кватиря — робить нічого не слід, бо буде порча. Cм. гнилуша.
4) Гниле слово. Скверная брань.
Дзє́кало, -ла, с. Названіе бѣлорусса, по причинѣ употребленія имъ въ своей рѣчи звуковъ дзє.
Кирпонька, -ки, ж. Ум. отъ ки́рпа.
Лащити, -щу, -щиш, гл. Ласкать. Лаще мати дитину:
Мозо́ляти, -лю, -лиш, гл. Мозолить, утруждать, обременять.
Посисати, -са́ю, -єш, гл. Сосать, высасывать. Кров посисати.
Танечниця, -ці, ж. Танцорка. Лядаякій танечниці і фартух на заваді.
Тигр, -ра, м. Тигръ, Felis tigris.
