Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

схильчивий

Схильчивий, -а, -е. Покладливий, сговорчивый. Пилипиха була мати своїй дочці не податлива, не схильчива. МВ. ІІ. 84.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 238.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СХИЛЬЧИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СХИЛЬЧИВИЙ"
Безбідно, нар. Безбѣдно.
Володарство, -ва, с. 1) Владычество. 2) Владѣніе.
Зав'Яза́ти, -ся. Cм. зав'язувати, -ся.
Кітлик, -ка, м. Горшокъ, въ которомъ варится кулешъ. Cм. кулешінник. Шух. І. 96.
Незрахований, -а, -е. Неисчислимый, несчетный. Скарб великий, незрахований. К. (О. 1861. VI. 30).
Обкакатися, -каюся, -єшся, гл. Дѣтск. Омараться, опачкаться испражненіями.
Обмакотижити, -жу, -жиш, гл. = обмакотирити. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Поменувати, -ну́ю, -єш, гл. Поименовать.
Попакостити, -кощу, -стиш, гл. Изгадить, испортить.
Четен, -на, м. Плетеная въ видѣ рѣшетки стѣнка; изъ такихъ стѣнокъ составляютъ агел, загороду для овецъ. О. 1862. V. Кух. 39.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СХИЛЬЧИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.