Брай, брая, м. Инструментъ, которымъ бьютъ бриндзу при ея приготовленіи: толстый буковый колъ, съ одного конца цилиндрическій, а съ другого четырехгранный, съ зарубками на граняхъ.
Відбарбарити, -рю, -риш, гл. Отколотить.
Гемонів, -нова, -ве Принадлежащій демону. Бранное слово.
Дави́ти, -влю́, -виш, одн. в. давну́ти, давну́, давне́ш, гл. 1) Давить. 2) Сжимать, стискивать. Давить, як мороз бабу. Ні не дави, туманочку, сховай тілько в полі. 3) Выжимать. Сир іззів, а на масло давить. 4) Душить, давить. 5) Притѣснять, угнетать. Так судила Божа воля, щоб давила нас недоля. 6) Раздавливать, давить. Да як же стерпіти, коли притьмом давлять кармазини людей по дорогах.
Зачорні́ти, -ні́ю, -єш Зачернѣть. Ледве-ледве зачорнів ус.
Каламітний, -а, -е. = каломутний.
Канупір, -ру, м. 1) Калуферъ, Tanacetum balsamita. З-за плота виглядали чорнобрівчики, васильки і канупер. 2) канупирь пільний. Раст. Salvia pratensis. Ум. кануперець.
Конопельки, -льок, ж. мн. Ум. отъ коно́плі.
Кути, -кую́, -єш, гл. = кувати.
Шпалера, -ри, ж. Кусокъ обой. Та кімната була обклеїна такими самими шпалерами, які були в її почивальні. Ум. шпалерна.
