Бальо, -ля, с. Дѣтск. 1) Баранокъ. 2) = гостинець.
Баляси, -сів, м. мн.
1) = Перила.
2) = баляндраси. Точила всякії баляси.
Винняти, -йму, -меш, гл. = виняти. Ххе!... виннявши з рота люльку і сплюнувши, мовив Кирило.
Зві́шати, -шаю, -єш, гл. = зві́сити. Сіла при Кубані над кручею і ноги звішала. .
Зумогти, -мо́жу, -жеш, гл. = змогти. Я би так не зуміг жити на світі.
Напра́сник, -ка, м. Обидчикъ, задира. Одчепися, напраснику, я не була на празнику.
Озиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. озватися, -звуся, -вешся, гл.
1) Отзываться, отозваться, заговорить. Де ти, милий, чорнобривий, де ти, озовися. Озоветься старший брат до середульшого словами. Дума. Не так розмовляє, як озивається до нас ласкавим голосом.
2) — за кого. Высказываться, высказаться за кого, въ пользу кого. Козацьке військо надвоє розбилось: за Лободу озвались сивоусі, а за царя свого, за Наливая, цвіт молодецький.
Приоружувати, -жую, -єш, сов. в. приору́жити, -жу, -жиш, гл. Вооружать, вооружить. Іван зовсім приоружений.
Ціпун, -на, м. = ціпуга. Старий ціпуном потягав мене і по спині, і по руках.
Щасливий, -а, -е. Счастливый. Не родись багатий, а родись щасливий. Виїхав на нивоньку в щасливу годиноньку.
