Батько, -ка, м. 1) Отецъ. Єсть у мене батько і рідная мати. Я любив тебе, я кохав тебе а як батько дитину. батько-мати. Родители. Жила я в батька-матері. Не при батькові-матері зросла, живу у чужій сем'ї. головатий батько. Отецъ на свадьбѣ. вечернишний батько. Хозяинъ хаты, въ которой бываютъ вечерниці. брехали твого батька дочки (сини). Ты врешь. по батькові. По отчеству. в батька лаяти. Бранить, задѣвая бранью отца, напр.: біс твоєму батькові! 2) Употребл. какъ почтительное привѣтствіе пожилому человѣку. Добре єси, мій кобзарю, добре, батьку, робиш. Ум. батьо, батусь, батуньо, батусьо, батенько, батечко, батонько.
Колотити, -чу́, -тиш, гл. 1) Мутить. Два голуби воду пили, а два колотили. 2) Масло сбивать. 3) Ссориться. Як у клуні не молотить, то в хаті колотить. 4) Помыкать; распоряжаться чѣмъ. Так колотить всіма, як вир водою. Оце колотить, як чорт лозою. Поснули й ви, що світом колотили.
Коправий, -а, -е. = каправий.
Навдивови́жу нар. На удивленіе. Мені навдивовижу, як ще його козаки слухають.
Опарюватися, -рююся, -єшся, сов. в. опаритися, -рюся, -ришся, гл. Обвариваться, обвариться. Опарився, як муха на окропі.
Осіянка, -ки, ж. Названіе матки у пчелъ. = матка осіянська.
Пенарство, -ва, с. Домашній скотъ, вообще домашнее имущество. Нема у мене, щоб хто доглянув і тамтого пенарства. Як перевозився, то привіз дванадцять возів пенарства.
Приганяти, -ня́ю, -єш, сов. в. пригнати, -жену, -неш, гл.
1) Пригонять, пригнать. Шостого вола зостав, а п'ять прижени. пригнати човен до... Подъѣхать лодкой къ... Пригнали вони човни свої до берега.
2) Подгонять, подогнать, понуждать, понудить. Вчителі добре приганяли, а я дуже боявся каторжної лози. До роботи приганя, а про їжу не спита.
Уполоти, -лю, -леш, гл. Выполоть (часть). Вполов пів грядки.
Царіград, -ду, м. Константинополь, Царьградъ. Червоного вина з Царіграду відер з троє у барилі.
