Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завдовіти

Завдові́ти, -ві́ю, -єш, гл. Овдовѣть. Малою заміж пішла, та ще й молодою завдовіла. Мил. 91. Чом ви, цвіти, рано забіліли, я молода завдовіла. Чуб. V. 806.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 13.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВДОВІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВДОВІТИ"
Безскоромник, -ка, м. Постникъ. Конотоп. у.
Дербува́ти, -бу́ю, -бу́єш, гл. = Дербати.
Де́ргальна щі́тка, -ки, ж. Щетка круглой формы съ желѣзными зубьями для предварительнаго расчесыванія пеньки. Н. Вол. у.
Жидолю́бець, -бця, м. Другъ евреевъ, юдофилъ. Желех.
Косарка, -ки, ж. 1) Сѣнокосильная машина. Екатер. у. ( Залюбовск.). 2) мн. = косарик 2. Вх. Пч. І. 10.
Підсобляти, -ля́ю, -єш, сов. в. підсобити, -блю́, -биш, гл. Помогать, помочь. От може Кирило та Панько підсоблять яму копати. Мир. Пов. II. 119.
Полупати, -паю, -єш, гл.очима. Похлопать, поморгать глазами. Офіцер полупав-полупав очима, за шапку та й за двері. О. 1861. IX. 77.
Понараховувати, -вую, -єш, гл. = поналічувати.
Роскошитися, -шуся, -шишся, гл. 1) Расположиться. 2) Жить въ довольствѣ. Г. Барв. 518. Чоловіче мій, роскоші мої, роскоші превеликії! роскошилася я за тобою, як верба над водою. Н. п. Г. Барв. 285.
Умисний, -а, -е. Умышленный, нарочный. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВДОВІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.