Відпинати, -на́ю, -єш, сов. в. відіпняти и відіп'яти, -ану, -неш, гл. Отстегивать, отстегнуть, отвязывать, отвязать.
Відпірати Ii, -раю, -єш, сов. в. відперти, відіпру, -преш, гл. 1) Отпирать, отпереть. Скрипливії ворітечка, не можу відперти. 2) Отражать, отразить, дать отпоръ, отогнать. Смерти не відперти. Насилу відперли його. 3) Относить, отнести (тяжелое что либо).
За́мок, мку, м. Замокъ. А на що ж ти мене покидаєш у мурованім замку? Лучче б ти в замку зоставсь з козаками.
Зрадіти, -ді́ю, -єш, гл. Обрадоваться. «Вже козак твій назад іде». А козачка тому зраділа. Пані зраділа. Як вгляділо я вас, так аж зраділо.
Калатайло, -ла, с. Колокольчикъ изъ дерева, который вѣшаютъ воламъ на шею, колотушка. Тільки десь далеко в гаю стукало калатайло на шиї ватажка вола. Як був Сидір та Михайло та зробили калатайло: куди ідуть, калатають, та нікого не питають. Піп у дзвін, а чорт в калатайло.
Полоскати, -щу, -щеш, гл. Полоскать. Розмай-зілля знайшла, полоскала на річці.
Скисати, -са́ю, -єш, сов. в. скиснути, -ну, -неш, гл. Скисать, скиснуть. Нехай він скисне на путрю.
Товкати, -ка́ю, -єш, гл. Бить, стучать, толкать. Дай же, Боже, діждати — яйцями товкати. (На Великдень)
Форботи, -бо́т, ж. мн. Кружева. Робит форботи.
Шпацір, -ру, м. Прогулка.
