Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заволічка

Заволі́чка, -ки, ж. 1) = волі́чка. Капшук повен тютюну, гарно вишитий заволічкою по оксамиті. Св. Л. 234. 2) Ремешекъ или веревочка, которыми въ ярмѣ прикрѣплены вверху снізки къ чашовин'ѣ. Рудч. Чп. 250. 3) Гвоздь, которымъ стянута оковка обода (вірвант) въ колесѣ воза. Рудч. Чп. 250.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОЛІЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОЛІЧКА"
Ванькир, -ра, м. = валькир. Уман. у.
Виявляти, -ля́ю, -єш, сов. в. виявити, -влю, -виш, гл. Обнаруживать, обнаружить, открывать, открыть, показывать, показать, появлять, появить. Юдихва виявила його капості перед Ксерксом. Ном. № 3559.
Відгомін, -мону, м. Отзвукъ, отголосокъ. Запізнений відгомін гайдамацького гомону. Г. Барв. 27.
Зжентичитися, -чуся, -чишся, гл. Створожиться (о молокѣ). Вх. Лем. 419.
Куп II, -па, м. 1) Купанье. Купалочка з купа вийшла. Мет. 312. 2) куп-куп-зілля. Раст. Convallaria Polygonatum L. ЗЮЗО. І. 119.
Поперержавлювати, -люю, -єш, гл. Перержавѣть, (во множествѣ).
Поплавець, -вця́, м. Поплавокъ. На березі рибалка молоденький на поплавець глядить. Г.-Арт. (О. 1861. III. 118).
Раваш, -ша, м. = реваш. КС. 1889. VIII. 404.
Травневий, -а, -е. Майскій.
Штундовий, -а, -е. 1) Относящійся къ штундѣ. Желех. 2) = штундарь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВОЛІЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.