Вередити, -джу, -диш, гл. Мѣшать, препятствовать, вредить.
Кішкарь, -ря́, м. Названіе одного изъ играющихъ у плаза.
Мрі́тно нар. Чуть-чуть замѣтно вдали. А там щось мрітно: чи то люде, чи то коні, а може копиці сіна.
Недава, -ви, об. Не лающій, не дающая чего либо; скупой, скупая.
Нещиро(в), нар. Неискренне. Покинь нещире мене кохати.
Оглобля, -лі, ж. = голобля.
Оденути, -ну, -не́ш, гл. Одѣть.
Посміттюха, -хи, ж.
1) Птица: жаворонокъ хохлатый, Alauda cristata L. Сіла собі над водою сива посмітюха.
2) Бранное слово для человѣка: дрянь, негодникъ, негодница. Посміттюха яка небудь командуватиме.
Стояти, стою́, -їш, гл.
1) Стоять. Під тією калиною стоїть козак з дівчиною. Мороз не велик, та стоять не велить.
2) Стоять станомъ, лагеремъ. По одну сторону на заход-сонця стояли жовніри, а против сонця стояли запорожці. По тім боці на толоці, там цигане стояли.
3) Ожидать, подождать, стоять. Стій, милий, не вмірай.
4) — за чим. Дорожить чѣмъ. Я за волами не стою, — беріть їх.
5) — за що. Считаться чѣмъ, быть чѣмъ, составлять что. В мене те стоїть за лихо пекуче, що мені слова промовити не вільно.
6) — за ко́го. Стоять за кого, поддерживать, держать сторону кого.
7) Быть, находиться. Моє серце в сльозах стоїть.
8) — над гробом. Одной ногой въ гробу стоять. Я над гробом стою, брехати не хочу.
Фай! меж. Употребл. въ выраж.: фай би му! — проклятіе, пожеланіе болѣзни, смерти.
