Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заворити

Заво́рити, -рю, -риш, гл. Загородить. Cм. вір'я.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 22.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОРИТИ"
Бабруля, -лі, ж. Неопрятная женщина. Вх. Лем. 389.
Будз, -дза, м. Высушенный творогъ. Шух. I. 214.
Закру́чування, -ня, с. Закручиваніе.
Здоро́вкати, -ваю, -єш, гл. Желать здоровья при привѣтствіи, при випиваніи водки и пр. Вх. Зн. 21.
Зметюхкати, -каю, -єш, гл. Скомкать, смять, набросать въ безпорядкѣ. Вх. Лем. 420.
Маторже́ник, -ка, м. = макорженик. Желех.
Недовершений, -а, -е. Съ невыведеннымъ до конца верхомъ.
Перекрити Cм. перекривати.
Пом'ятися, -мну́ся, -мне́шся, гл. 1) Помяться, измяться. 2) ? Він довго не сперечався, потерся, пом'явся та й мусів доставити гроші. Левиц. Пов. 65.
Чужениця, -ці, ж. = чужаниця. Ве дивись на сльози мовчки: я ж бо з предків чужениця. К. Псал. 96.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВОРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.