Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загніт

Загніт́, -ту, м. Горящіе угли, солома или щенки, употребляемыя для того, чтобы хлѣбъ загнітився. (Cм.) Рубайте сосону здорову та беріте тріски на загніт, — щоб славний коровай був на ввесь світ. Грин. III. 473.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 27.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГНІТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГНІТ"
Дибу́лі нар. = I. Дибки. Дай бабі цибулі, стане баба дибулі. Лубен. у.
Жаро́та, -ти, ж. Жара, зной. Вдень жарота припікала. Мкр. Н. 27. Спасівська жарота. Стор. МПр. 1.
Згні́чувати, -чую, -єш, сов. в. згніти́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Сжимать, сжать, сдавливать, сдавить. Оживає згнічений морозом, непозичений у німця, український розум. К. ХП. 2)се́рце. Скрѣпя сердце. Все переймав, згнітивши серце, чого там його учено. К. Д. Серце. 18.
Насправляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Надѣлать, накупить. Насправляла Зося суконь. Левиц. І. 410. 2) Наготовить, устроить. Насправляли в селі багато обідів за померші душі. Весіллів насправляли.
Осаула, -ли, м. = осавула. Сотенний осаула. Сим. 226.
Острожина, -ни, ж. Раст. куманика, Rubus caesius. Вх. Лем. 445.
Попування, -ня, с. Священствованіе, бытіе попомъ. Сів на попування в Солодьках. Св. Л. 290.
Репалка, -ки, ж. То-же, что и ковзалка, на которой парни и дѣвушки скользятъ попарно, взявшись за руки. КС. 1887. VI. 482.
Розмовний, -а, -е. Разговорный. Желех.
Стерно, -на, с. Руль. Левиц. Пов. 349. Мнж. 179.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГНІТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.