Випосажити, -жу, -жиш, гл. Дать приданое.
Вірша, -ші, ж. Стихотвореніе, преимущественно школьнаго происхожденія на тему по большей части духовнаго или нравственно-поучительнаго, а также историческаго содержанія, — распространены были въ старой украинской литературѣ. різдвяна, великодна вірша. Поздравительное стихотвореніе на праздники Рождества и Пасхи, преимущественно съ библейскимъ сюжетомъ.
Да́тка, -ки, ж. Подачка. Підлизується до панів; звик на датки, то де вже йому до роботи.
За́сідок, -дку, м., Яйцо, пролежавшее нѣкоторое время подъ насѣдкой.
Кабатик, -ка, м. Ум. отъ кабат.
Кусчик, -ка, м. Ум. отъ кус. Употребляется въ значеніи: немного. Кусь! меж. Восклицаніе, натравливающее собакъ. Cм. кусати.
Метчі́й нар. сравн. ст. отъ метко. Скорѣй. Я метчій до Марусі.
Наточувати, -чую, -єш, сов. в. наточи́ти, -чу́, -чиш, гл.
1) Нацѣживать, нацѣдить (изъ бочки). У нас у дворі є багато бочок з оливою, пійшла та й наточила.
2) Просѣивать, просѣять сквозь решето (зерно).
Повідчіплювати, -люю, -єш, гл. Отцѣпить (во множествѣ).
Примочувати, -чую, -єш, сов. в. примочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Примачивать, примочить. Красні русі коси його дочки примочили.
