Бігунчик, -ка, м.
1) Ум. отъ бігунець.
2) мн. Въ загадкѣ: сани. Бігунчики біжать, ревунчики ( = воли) ревуть, сухе дерево (труну) несуть.
Бляхарь, -ря, м.
1) Жестяникъ, жестяныхъ дѣлъ мастеръ.
2) Кровельщикъ.
Вільце, -ця, с. = вильце. Нехай дівочки не прядуть, нехай Марусі вільце в'ють з хрещатого барвінку, з запашного васильку, з червоної калини для молодої княгині. Ум. вілечко.
Дарови́ще, -ща, с. Родъ дѣтской игры, въ которой попавшій палкой по палкѣ противника кричитъ: «Дарую коня! дарую вола!» и т. д.
На́глядом нар. Не выпуская изъ виду, слѣдомъ. Чоловік її... хутенько з дому, та за нею зараз і пойшов наглядом: куди вона піде.
Оскалок, -лка, м. Щепка. Cм. скалка.
Пів Полъ, половина. Употребляется только въ соединеніи съ другими словами: Півстада. Півбока. Не сказавши ні півслова.
Поскупувати, -пую, -єш, гл. Поскупиться.
Сівати, -ва́ю, -єш, гл. Засѣвать. Будем лани сівати.
Хвальшивий, -а, -е. 1) Фальшивый, поддѣльный, ложный. Осей перстінь, що фальшивим способом вгроблений.
2) Неискренній, лицемѣрный.
