Блекотора, -ри, блекоторя, -рі, ж. 1) Дойная матка съ сосуномъ. 2) Ягненокъ, родившійся весною.
Відкаснутися, -нуся, -нешся, гл. Отстать, отвязаться. Од мене, бабо, відкаснися, і не тілько на яві — і ві сні не снися. Одкаснись від мене і від лиця мого. Налякати хоче, аби ми від неї відкаснулись.
Загри́зкуватий, -а, -е. Сварливый, задира.
Запиня́тися, -ня́юся, -єшся, сов. в. запини́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Останавливаться, остановиться. Через дощ запинилася робота.
Захидъ, оду, м.
1) Заходь, закатъ. Щобъ я до заходу сонця дитей не бачывъ.
2) Западъ. Ой куды ты полынешъ, сывый соколоньку, Чы на-в-схидъ, чы на захидъ, чы на Вкраиночку. Употр. во мн. ч.: повернутися на заходи сонця. Повернуться къ западу.
3) Хлопоты, приготовленія. Ніяк того діла в один день не скінчиш, — багато заходу. Тры дни заходу, а день празныку. дурны́й захидъ. Неудачныя старанія. шкода й заходу! Напрасныя старанія. за однымъ заходомъ. За однимъ разомъ. За однымъ заходомъ забрать вже й тее.
4) заходомъ бытыся. Усиленно биться. Серце що-годыны заходомъ бъеться: не діждусь його.
5) у заходы йты. Идти зигзагами. Кинь въ горахъ у заходы йде.
Корівниця, -ці, ж. Коровница. Одну дочечку мала, та й ту утеряла: із поля робітницю, од печі топілницю, од коров корівницю.
Локши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. 1) Рѣзать на мелкіе куски. 2) Бить; рубить. Так в гніві сильно їх локшив. Як назбігалось людей!.. Хто з сокирою, хто з ціпком, хто з вилами, а жінки з кочергами, — давай локшити того вовка.
Обчество, -ва, с. Общество, мiръ.
Покінчати, -ча́ю, -єш, гл. Окончить (во множествѣ).
Рябко, -ка, м. 1) Родъ варенаго кушанья изъ пшена и гречневой муки. Вбірали.... хрін з квасом, редьку, буряки, рябка, тетерю, соломаху. Чого то з сього святого хліба не зробиш? усячини: діда, братки, рябка, сучку, каленика.... 2) Кличка собаки. Як Рябка годують, так Рябко й гавка. 3) Названіе пестраго кота. Ой ти, коте-рябку!
