Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заголювати

Заго́лювати, -люю, -єш, сов. в. заголи́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Обнажать, обнажить. 2) Забривать, забрить. ...сина в салдати позаторік заголили. Шевч. 479.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 28.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГОЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГОЛЮВАТИ"
Бухикнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бухикати. Кашлянуть.
Дристу́н, -на́, м. 1) Страдающій поносомъ. 2) Раст. Polygonum lapalifolium. Шух. I. 22. Ум. дристуне́ць, дристу́нчик.
Дріта́рь, -ря́, м. Проволочникъ. Вх. Уг. 237.
Нацупити Cм. нацуплювати.
Поквасити, -шу, -сиш, гл. Поквасить.
Пострибати, -ба́ю, -єш, гл. Поскакать, попрыгать. Пострибала через двір. Шевч. 522.
Сванька, -ки, ж. Ум. отъ сваха. Желех.
Твань, -ні, ж. Вязкая, густая грязь въ рѣкѣ, болотѣ. О. 1862. 1. 55. Мнж. 193.
Тягуня, -ні, ж. Небольшой бредень. Левч. 160.
Цішиця, -ці, ж. = ціша. Хмелем коло двору, вінцем коло столу, цєшицями по столу. Боже вас благослови і отець, і мати на посаг ступати! Гол. IV. 351.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГОЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.